У сонеті "Голосівки" постає новий принцип формування образу, заснований на вільному зв’язку звуку й кольору, зорових вражень. Голосні звуки збуджують уяву. Виникає набір відповідних образів. "А" у ліричного героя асоціюється з гниллям, над яким кружляють мухи, їх чорнотою. "Е" навпаки є звуком чистоти й білосніжності люодовиків. Продовженя асоціацій в уяві читачів навіває відчуття холоду. "І" як кров та пристрасть. "У" як мудрість і краса природи. "О" втілює небесні образи та безмежність простору. Звуки навіюють контрастні образи (бруд проти чистоти і пристрась проти спокою, земне й духовне), однакусе нерозривно пов'язано. Звук окремо від слова здатен навіювати образи (сугестивність). Таку літературну техніку провіщав принцип Верлена "музика понад усе". Бодлерівська ідея "відповідностей" у Рембо вражає своєю динамікою. "Поезія-ясновидіння" змушує шукати причинно-наслідкові зв’язки. Символістський пошуку "відповідностей" розкриває панорамну картину Всесвіту.