"Портрет Доріана Грея"

Оскар Вайльд

Скандальний інтелектуальний і непідвладний часу. Єдиий роман у доробку письменника повідає про духовне падіння та спробу зупинити тлінність краси.

За Оскаром Вайльдом: "Справжня мораль цього твору полягає в тому, що всяке надуживання, так само, як і самозречення, тягне за собою покару".

АНАЛІЗ

роману "Портрет Доріана Грея" Оскара Вайльда

Написано 1890 р., опубліковано 1891 р.

Літературний рід — епос.

Жанр — інтелектуальний філософський роман.

Тема — історія вродливого юнака Доріана Грея, який вів розпусний спосіб життя й насолоджувався цим, доки його портрет старішав та огиднішав замість героя.

Ключові поняття: мистецтво, краса, гедонізм, аморальність.

Ідея— красива зовнішність не гарантує душевної досконалості й моральності. Велич мистецтва.

КОМПОЗИЦІЯ

роману "Портрет Доріана Грея" Оскара Вайльда

Передмова з 25 афоризмів, 20 розділів.

Експозиція — худохник Безіла Голуорда створює портрет прекрасного юнака Доріана Грея, Лорд Генрі Воттон (Гаррі) захоплюється роботою і хоче познайомитися з красенем.
Зав’язка — фатальне бажання Доріана Грея, щоб портрет старішав замість нього, поки він буде вічно молодим і красивим.
Розвиток подій
Стосунки із Сибілл Вейн. Зміни портрета. Утілення ідей гедонізму лорда Генрі у житті Доріана Грея. Убивство Безіла Доріаном. Смерть Джеймса Вейна. Лицемірство Доріана в стосунках з Гетті.
Кульмінація – Грей хоче виправити все, або убити власну совість, нищщить ножем портрет.
Розв’язка – Доріан гине, а портрет знову прекрасний.

ОБРАЗИ

роману "Портрет Доріана Грея" Оскара Вайльда

Доріан Грей — красивий і молодий "...цей юний Адоніс, наче зроблений із слонової кості й трояндових пелюсток!" , спершу невинний, але легко піддається негативному впливу. Не старіє, але стає аморальним. Сибіл називає його "Чарівним Принцом". Лорд Генрі порівнює з Нарцисом. Споріднений з образом Фауста.
Безіл Голуорда — справжній митець, Із "...суворим обличчям і чорним, як вугіль, волоссям". Створив портрет Доріана. Бачив прекрасне не лише в ньому, а й в Гаррі: "Я впевнений, що насправді ти дуже порядний сім'янин і просто соромишся власних чеснот". Грей звинуватив його в потворності власної душі, убив художника.
Лорд Генрі Воттон (Гаррі) — виразник ідей гедонізму, цинік, ідеолог естетизму. "Я ніколи не знаю, де моя дружина, і вона ніколи не знає, що я роблю. Випадково здибавшись, — а це буває, коли ми потрапляємо разом десь на обід чи гостюємо у герцога, — ми з найсерйознішими мінами торочимо одне одному найбезглуздіші історії".
Сибіл Вейн — актриса, уособлює театральність життя. Мала вийти за Грея, але відчувши любов не змогла гарно грати, він втратив інтерес, тож вразлива дівчина випила отруту.
Джеймс — брат Сибіл, хотів помститися за неї.

Матір Сибіл і Джеймса.
Кемпбел — хімік, який через погрози допоміг Доріанові позбутися тіла Безіла.

Портрет — дзеркало душі Доріана Грея, символ його совісті.

СЮЖЕТ

роману "Портрет Доріана Грея" Оскара Вайльда

Лорд Генрі Воттон оглядає картину друга-художника Безіла Холварда. На ній зображений вродливий юнак, це однозначчно шедевр! Хто ж він? Безіл не хоче знайомити з хлопцем лорда Генрі, який має своєрідні погляди й особливо моральністю не вирізняється, та Доріан Грей якраз приходить, щоб позувати. Зустріч стає фатальною, бо красень, який ще й не знає, на скільки він гарний, захоплюється поглядами нового знайомого й переймає його думки.

Портрет завершено, він перехоплює дух, Безіл каже, що вклав й цей витвір частинку власної душі, тож ніхто, крім Доріана володіти ним не може, навіть другові-лорду художник відмовляє, ніяка виставка не варта шедевру.

"Усвідомлення своєї власної вроди спало на Доріана, як одкровення. Він ніколи не помічав її раніше! Безілові компліменти здавались йому просто чарівною даниною дружби — він слухав їх, сміявся і забував про них. Вони не впливали на його душу. Та от прийшов лорд Генрі Воттон зі своїм дивним панегіриком юності, зі своїм моторошним застереженням про її тлінність. Це одразу розворушило Доріана, і ось зараз, коли він стояв, задивлений у відбиття своєї вроди, в його свідомості вияснів увесь глибокий сенс тих слів. Так, прийде день, коли його обличчя зморщиться й висохне, очі потьмяніють і втратять барву, стан буде зігнуто й понівечено. Померхнуть червоні уста, злиняє золотінь волосся. Життя, творячи йому душу, спотворюватиме тіло. А стареча його незграбність викликатиме тільки відразу й огиду.

На думку про це Доріана, мов ножем, різонув біль, і кожна жилка в ньому задрижала. Очі його стали темні, як аметист, і зайшли слізьми. На серце ніби лягла крижана рука".

Доріан Грей плаче. Невже йому не сподобалося? Зовсім ні! Юнак уперше бачить себе таким і думає про слова лорда Генрі, адже краса єдина цінність. Молодість трінна, непостійна. Юнак мріє й промовляє бажання, щоб замість нього старів портрет, доки той залишатиметься молодим.

Доріан зустрічає дівчину, що виконує роль у п’єсі Шекспіра. Сибіла Вейн полонить його серце, для неї він "Чарівний принц". Юнак готовий одружитися, та хоче показати неповторну актрису Безілу та лорду Генрі. Вона саме грає в" Ромео і Джульєтті" головну роль. Проте талановита Сибіла раптово розгубила акторські здібності, пізнавши справжнє кохання не може більше прикидатися. Це помічає кожен. Омріяний образ розсипається на очах, Доріана дівчина більше не цікавить.

Одного разу, повертаючись додому, головний герой помічає, що його портрет змінився. Він радіє, бо розуміє, що бажання здійснилося, картина старіє замість нього. Портрет — дзеркало душі Грея. З кожним гріхом Доріана, вона змінюється, а зовнішній вигляд,людини залишається таким, як і раніше. Помиритися із Сибілою юнак уже не зможе, зранку лорд Генрі і сповістив про самогубство, отруєння. Доріан Грей вражений, але під впривом друга миттєво забуває про власну провину, думає, що дівчина сама винна, тож, коли Безіл приходить поспівчувати йому, Доріан вже не переймається.

Роки минаєть, а юнак піддається спокусам та всіляким втіхам, а ще більше під впливом роману Жоріса Карла Гуїсманса "Навпаки", подарованого лордом Генрі. Герой тієї книжки дуже нагадує тепер егоїстичного й себелюбного красеня. Жінки для нього лише розвага.

Однієї ночі Безіл бачиться з Доріаном, вражений жахливими чутками про нього. Той не постарішав ні на рік! Тільки-от в душі змінився. Доріан показав Безілу свій портрет, страшний через аморальний спосіб життя, портрет, який так довго ховав від сторонніх очей. Ще й звинувачує художника в усьому, а тоді вбиває. Доріан шантажує друга Алана Чембелла, який був хіміком, щоби розчинив тіло. Далі порятунок шукає в опіумі.

Брат Сибіл Вейн, Джеймс почув, як звертаються до "Чарівного принца". Він переслідує Доріана і намагається застрелити, обманщика рятує те, що він не постарішав за 18 років.

Доріан злякався за своє життя, коли помітив брата Сибіл, але вже наступного дня, під час полювання, Джеймса випадково вбив один мисливець.

Доріан повернувся в Лондон і заявивжитиме чесно. Не зіпсував життя невинній Гетті Мертон, хоча раніше й не замислився б про честь. Повернувся додаму й відразу поспішив перевірити, чи не погарнішав портрет, та помітив лише потворність на ньому. Лише повна сповідь зможе очистити його душу, але простіше знищити совість. Ніж, що колись позбавив життя автора картини, тепер пронизує і сам портрет. Доріан сам його нищить. Коли слуги знаходять тіло, лише перстень вказує, на те, кому воно належало, а картина прекрасна, як і в день, коли її намалював художник.